Короче...Писати довгі речі я не вмію, не хай Воронов випраить, якщо щось не так. Отже, 17.11.2007 року відбулося ВЕЛИКЕ гуляння, після якого, мабуть, ніхто(крім мене;) нічого не пам'ятає. Короче ми пішли на випровадини Прозора меньшого до армії, там всі понапивались(бо святкували ще й День Студента і День народження нашої любої Саші) І поїхали на дискотеку, напились щей там. Ну і всьо.... P.S. Я попереджала що гарні речі писати не вмію!!!
Можно купить дом, Но не очаг; можно купить кровать, но не сон; можно купить часы, но не время; можно купить книгу, но не знание; можно купить положение, но не уважение; можно заплатить за доктора, но не за здоровье; можно купить секс,но не любовь.
МАРИЙКА Ее звали Марией. Так просто. А для многих она была Марийкой. Она сидела на последней парте в 10-Б классе 42-й Одесской школы. Она была небольшого роста с очень красивыми чертами лица. Золотистые локоны ее волос отеняли голубые глаза, ее голос звучал, как колокольчик. Многие ребята вздыхали глядя на нее, они хотели с ней дружить, но она всем отказывала. Каждый считал ее просто гордой. Только один парень по имени Алеша понимал ее. Но вот однажды в автобусе… -Девушка, передайте пожалуста на билет. -Вот ваш билет. Марийка протянула билет и увидела перед собой прекрасного юношу. Он был высокого роста из серыми глазами. Они смотрели друг на друга с каким-то недоумением и страхом… Со стороны кто-то хихикнул: “Расцелуйтесь!” Но юноша и девушка на это не обратили никакого внимания. И вот остановка. Он выйдя из оципинения сказал:”Спасибо.”… -Как вас зовут? Меня Сергей. -Мария, зовут меня. Она легко соскочила с подножки трамвая и поб
... Читати далі »
Зачем в российских военкоматах окулисты показывают картинки, состоящие из множества разноцветных кружочков? Если ты дальтоник, то увидишь на картинке одно число, а если нет - другое? - Защита от автоматической регистрации ботами.
В цій Історії розповідаеться Сумна драма про Коханя Парубка та Галинки.В цій історі імена вигадані але Правдиві . В одном селі жив красивий Парубок!І пуступив воно учитися на Лісника.Коли наступили канікули оно приїхало назад в Село,до коханої Галинки. -Коханий сказала Галина давай кохатися? -Як це кохатися ! -Ти не знаеш ,як кохатися ну тоді іди в Ліс і учись! І пішов не щасний Парубок в ліс учитися кахатися на дублах та на дубах разом з кабанами.В ліс, два года ніхто не заходив. Прийшла весна,Вернуло парубка з Лісу мертвого,говорить він їй! -кохана давай кохатися я навчився... Вона і стала в позу рака, він спокійно відійшов 5-ть метрів назад.Коли розгон був достатнім на Несамовитій скорості нагою по Анусу,як попаде.Галинка виносе в цей час сосідський забор!Коли вона прийшла до тями перше слово було:"Що це було я не зрозуміла!" На що він відповів:"Хто там тебе знае може там у тебе бдожили живуть"
Отож хочу викласти короткий звіт про події, які відбувалися в вищезгаданий термін. Додому після довгої перерви приїхали -Пєров, Попик і зрозуміло, що просто так пройти ці вихідні ніяк не могли. В 5ницццю все пройшло тихо та мирно, нічого особливого, зате все сповна компенсувалося в суботу. Але все попорядку. Отож всі ми вийшли на стадіон, томущо думали, що відбудеться гра між "Галуксом"( за яким ми всі граємо) та с.Косарі, але вона через незрозумілі причини так і не відбулася. Зато в місті всеодно панувала атмосфера футболу, поскільки в цей день грав "Тясмин-Газовик", який приймав на своєму полі команду "Іллічівець" з міста Умань. Менші поступилися - 1:3, старші ж перемогли - 1:0, всі ми були присутніми на цьому матчі, боролися з літражом пива, який в цей час був у найближчих кіосках =) . Згодом порозбігалися по домам, але тільки щоб поїсти та преодягнутись. Збір був проведений біля стадіон( біля якорів), майже ніхто не запізнився, окрім Матешка, якому довелося влупити шт
... Читати далі »
Отож, як вже повідомлялося і в новинах і в оголошеннях безліч разів - в нашого товариша Діама минулої суботи була присяга. Всі ми збиралися до нього приїхати, але в силу своїх матеріальних можливостей, точніше неможливостях нам поїхати так і не вдалося. Хоча ми до останього сподівались, що всетаки він візьме відпустку хоча б на день і навідає всіх нас. Та так він в суботу і не зявився. Вже навіть було тріхи незручно, ми не приїхали до нього, а він не приїхав до нас, ми так і не побачились, хоча хотілося. І от субота минула, здавалося ми довго не побачимось, але..... але юуло одне - "але". Розповідь далі веду від своєї особи. Отож сиджу я за своїм ПК в неділю і щось собі наклацую. Тут пролунав дзвоник, від мене жодної реакції, тоді мене закликали, типу до мене хтось прийшов, я от думаю - Русян, виходжу - дійсно. Стоїть Русянчик, а біля нього якийсь салдатік, придивляюсь - Діамчик. Побачити його було для мене дійсно несподіванкою, приємною несподіванкою. Зайшли до мене поклацали на ПК
... Читати далі »
Цього року ми вирішили не ламати традицію ходити на природу на Пасху, над місцем відпочинку також не довго думали, бо того року в скалах ( за казбеком) нам сподобалося, тому ми всі разом зібралися і вирішили в дорогу. фото-звіт про нашу подорож я також виложу на сайт у фотоальбом, тому на то усьо, що я зараз описую ще можна буде і подивитися. Окрім свята Пасхи ми в той день святкували ще одну подію, наш товариш - Драйчик святкував свій день народження, тому скажу наперед - пили з двойною охотою =) . Збирались в центрі біля зупинки, як не дивно здається всі прийшли вчасно, навіть я =). Зачекали поки Пєров винесе вся куртки які має вдома, щоб дівчатам було що одягнути, бо вони зібрались ніби на пляж, а незважаючи на сонячну погоду вітер був нормальний, всежтаки - початок квітня, ще сніг мав би бути. і ми вирушили. ще в дорозззі було дуже весело, я бігав за мячем, навіть гепнувся добряче, там фото має бути. Не дуже весело було Русянчику, який гепнувся взагалі гонорово, з
... Читати далі »
